Портал:Наукова фантастика
Ласкаво просимо до порталу «Наукова фантастика» |
Наукова фантастика Наукова фантастика (також НФ, англ. варіант sci-fi) (від грец. phantastikos — той, що стосується уяви) — жанр та метод у художній творчості; фантастика, в основі якої лежить екстраполяція на теми науки та технологій. В НФ-творах зображаються речі принципово можливі в рамках сучасної науки, засновані на теоріях або припущеннях. Важливе значення має також переконливе обґрунтування зображуваного. Наприклад, багато творів засновані на допущенні надсвітлових швидкостей, що суперечить спеціальної теорії відносності Ейнштейна, але все ж може обґрунтовуватися наукою. Досить часто, при вживанні терміну «фантастика», мається на увазі саме наукова фантастика. Засновником наукової фантастики вважається французький письменник Жуль Верн. У більшості випадків головною фантастичною складовою твору постає фантастична ідея: винахід (надсвітловий двигун, мислячий робот, телепорт) або відкриття (подорожі у часі, телепортація, нове джерело енергії), вигадане місце дії (інша планета, паралельний світ), уявна соціально-політична система (утопічна чи антиутопічна), жива істота або речовина з незвичайними властивостями (чужопланетяни, мутанти, антиматерія), незвичайна ситуація, пов'язана з наукою і технікою (паранормальні здібності)..::::::::::::::::читати далі |
Необхідні статті: Аторокс[fi] • Баррі Молзберґ[de] • Бетті Баллантайн • Брама Анубіса[en] • Волден два • Втеча Лоґана[en] • Горянин (телесеріал) • Дівчина, що стрибала крізь час[en] • Жеронімо Монтейро • Жорж-Жан Арно[fr] • Канопус в Аргусі: архіви• Кроуфорд Кіліен[en] • Милорад Янкович • Надзавдання • Олаф Шпіттел[de] • Остання людина[en] • Потвори • Слободан Шкерович • Там, де до пізньої пори птахи так солодко співали • Тривале завтра • Хесус де Арагон • Чарльз Ґрант[en] • Слободан Шкерович • Янець Менцигер • Японія тоне (фільм, 2006)
Української тематики: Аурентина (цикл творів) • Блакитна планета • Годованці Сонця • Де ти, плането Райдужна? • Діти безмежжя • Загнуздані хмари • Земля світлячків • І стіни пахнуть сонцем • К7 • На каравелі "Улюбленець Нептуна" • Над планетою – «Левіафан» • Нотатки з майбутнього • Писар Східних воріт притулку • Планета для робінзонів • Подорож буде небезпечною • Посада у всесвіті • Пролог • Спадкоємець Безсмертного • Три сезони мейстри, або Нормальний дурдом • Троє на Місяці • Феномен Фенікса • Хто ти? • Чарівний бумеранг: Космологічна феєрія • Чаша Амріти • Чистилище (Репортаж з того світу) • Тематичне поповнення: Книги • Критики, редактори та видавці фантастики • Письменники-фантасти • Телесеріали • Письменниці-фантасти • Фільми • Фантастика за країною • Фантастика за роками • Червоні посилання за темою
Вибрана стаття Ча́рльз Ма́йкл «Чак» Пола́нік (англ. Charles Michael «Chuck» Palahniuk, укр. Палагнюк; нар. 21 лютого 1962, Паско, Вашингтон) — американський сатиричний письменник і вільний журналіст українського походження, що живе в Портленді, Орегон. Більшості він відомий за відзначеним багатьма преміями романом «Бійцівський клуб» (англ. Fight Club), який пізніше було екранізовано Девідом Фінчером. Поланік має одну з найбільших спільнот послідовників в Інтернеті, що створена на його офіційному сайті. Творчість Поланіка, схожа за стилем на Брета Істона Елліса, Ірвіна Велша і Дугласа Копленда, зробила його одним з найпопулярніших новелістів Генерації Х.::::::::::::::::читати далі |
Вибране зображення |
Обраний життєпис наукової фантастики |
Чи Ви знаєте...
|
Телевізійні науково-фантастичні серіали «Андромеда» (англ. Andromeda) — канадсько-американський науково-фантастичний телесеріал, заснований на невикористаному матеріалі останньої частини «Зоряного шляху» творця Джина Родденберрі, розробленого Робертом Хьюіттом Вулфом і створеного вдовою Родденберрі, Меджі Баррет Родденберрі. У ньому знявся Кевін Сорбо як капітан Зоряної Гвардії Ділан Хант. Прем'єра серіалу відбулася 2 жовтня 2000 року і закінчилася 13 травня 2005-го.::::::::::::::::читати далі |
Науково-фантастичні художні фільми Втеча з Нью-Йорка (англ. Escape from New York) — художній фільм, режисера Джона Карпентера
|
Анімаційні науково-фантастичні фільми Остання фантазія: Духи всередині (англ. Final Fantasy: The Spirits Within) — повнометражний науково-фантастичний анімаційний фільм, виконаний за допомогою комп'ютерної графіки. Фільм вийшов 13 липня 2001 року і став першою анімаційною кінострічкою з близьким до фотореалістичного зображенням. Режисер — Хіронобу Сакагуті, творець відомої серії японських рольових ігор «Final Fantasy». Окрім однакової назви та кількох класичних імен сюжет фільму не пов'язаний з іграми серії. |
Премії наукової фантастики Меморіальна премія «Гросмейстер фантастики» імені Деймона Найта (англ. Damon Knight Memorial Grand Master Award) — американська літературна премія, що вручається за загальний пожиттєвий внесок до жанру фантастики (наукової фантастики, фентезі). Заснована 1975 року Асоціацією американських авторів наукової фантастики та фентезі (англ. Science Fiction & Fantasy Writers of America, SFWA). Після смерті фундатора Асоціації — американського письменника-фантаста, редактора і літературного критика Деймона Найта (1922—2002) була перейменована на його честь. Вручається в рамках нагородження премією «Неб’юла». Першим володарем титулу став Роберт Гайнлайн. .::::::::::::::::читати далі |
Нові статті
|
Корисні шаблони наукової фантастики
|
Добра стаття «Футура́ма» (англ. Futurama) — культовий американський мультиплікаційний серіал, створений на студії «20th Century Fox» Метом Ґрейнінґом (Matt Groening) і Девідом Коеном (David X. Cohen), авторами мультсеріалу «Сімпсони». Дія серіалу відбувається в Новому Нью-Йорку в 3000 році. У США серіал демонстрували на Fox Network з 28 березня 1999 року до 10 серпня 2003 року. Починаючи з січня 2008 року правами на трансляцію Футурами в США володіє Comedy Central. В Україні показ йшов на каналі M1, з 2007 по 2009 рік.::::::::::::::::читати далі |
Події:
Народилися:
- Джон Вуд Кемпбелл-молодший (1910 — 1971)
- Роберт Ф. Ян[en] (1915-1986)
- Кейт Вільгельм (1928 — 2018)
- Елізабет Е. Лінн (1946 — 20..)
Померли:
- Маррі Лайнстер (1896 — 1975)
- Джордж Тьорнер (1916 — 1997)
- Джон Бойд (1919 — 2013)
- Амос Тутувола (1920 – 1997)
- Кейдж Бейкер (1952 — 2010)
Померли:
- Штернер Сент-Пол Мік[en] (1894 — 1972)
- Веркор (1902 — 1991)
- Даґлас Браун (Douglas Brown) (1907 — 1976)
- Луїс Л'Амур (1908 — 1988)
- Геммонд Іннес[en] (1913 – 1998)
- Любен Ділов (1927 — 2008)
- Чингиз Айтматов (1928 — 2008)
- Вольфганг Єшке (1936 — 2015)
| 11 червня = * Події:
Народилися:
- Джордж Бебкок (George Babcock) (1863 – 1942)
- Ганна Малевська[pl] (1911 — 1983)
- Безіл Веллс[en] (1912 — 2003)
- Луїс Гарсія Леха[es] (1919 – 2005)
- Кіт Педлер (1927 — 1981)
- Ґерт Прокоп[de] (1932 – 1994)
- Жозефіна Сакстон[de] (1935 – 20..)
Померли:
- Флетчер Претт (1897-1956)
- Роберт Говард (1906 – 1936)
- Френк Кінґ Келлі (Frank K. Kelly) (1914 — 2010)
- Яцек Савашкевич[pl] (1947 — 1999)
| 12 червня = * Події:
Народилися:
- Френк Кінґ Келлі (Frank K. Kelly) (1914 — 2010)
- Тесс Геррітсен (1953 — 20..)
- Мелані Роун[en] (1954 — 20..)
- Дмитро Глуховський (1979 — 20..)
Померли:
- Дейв Волліс (1917 — 1990)
- Ден Джейкбсон[en] (1929 – 2014)
| 13 червня = * Події:
Народилися:
- Леопольдо Лугонес (1874-1938)
- Джоан Голь (Joan Hohl) (1935 — 2017)
- Кларк Дарльтон (1920 – 2005)
- Вітлі Стрібер[en] (1945 — 20..)
- Леонід Кудрявцев[ru] (1960 — 20..)
- Моріс Дантек (1959 — 2016)
Померли:
- Тадеуш Збігнев Дворак (1942 — 2013)
- Ґрем Лорд[en] (1943 – 2015)
| 14 червня = * Події:
Народилися: Народилися:
- Ясунарі Кавабата (1899 — 1972)
- Стівен Толл (1908 — 1981)
- Єжи Косинський (1933-1991)
- Ів Фреміон (1947 — 20..)
- Гаррі Тертлдав (1949 — 20..)
- Адріан Чайковський (1972 — 20..)
Померли:
- Ґертруда Атертон[en] (1857 – 1948)
- Джером Клапка Джером (1859 — 1927)
- Ґілберт Кіт Честертон (1874 — 1936)
- Хорхе Луїс Борхес (1899 — 1986)
- Роджер Желязни (1937-1995)
| 15 червня = * Події:
Народилися:
- Освальд Леветт[de] (1884 — 1942)
- Джессі Ф. Боун (1916 — 2006)
- Чарльз Чілтон[en] (1917 — 2013)
- Ґершель Ґордон Льюїс[en] (1926 – 2016)
- Бетті Рен Райт (1927 – 2013)
- Ласло Л. Льорінц[hu] (1939 — 20..)
- Марк Тімлін[en] (1944 — 20..)
- Фаді Згмут (Fadi Zaghmout) (1978 — 20..)
Померли:
- Міхай Емінеску (1850 – 1889)
- Джозеф Еверідж Кіллім[en] (1913 — 1975)
- Джон Далмас[en] (1926 – 2017)
- Деніел Кіз (1927 — 2014)
- Ґілберт Фелпс[en] (1915 – 1993)
| 16 червня =
Події:
Народилися:
Померли:
| 17 червня = * Події: Народилися:
- Джон Герсі[en] (1914 – 1993)
- Вард Рейслінк (1929-2014)
- Дін Ін[en] (1931-)
- Ганна Йогансон[en] (1939 – )
- Дороті Хаас (1924-2014)
Померли:
- Володимир Соллогуб (1813-1882)
- Джон Теодор Повіс[en] (1872 – 1963)
- Чжен Вень Ґван (1929 — 2003)
- Пол Гарленд (1960 — 2003)
| 18 червня = * Події:
Народилися:
- Аннабель Джонсон (Annabel Johnson) (1921-2013)
Померли:
- Жозе Сарамагу (1922 — 2010)
| 19 червня = * Події:
Народилися:
- Йозеф Несвадбва (1926-2005)
- Марк Едлард[en] (1932 – 20..)
- Клер Белл (1952 - 20..)
Померли:
- Джеймс Баррі J. M. Barrie (1860-1937)
- Володимир Обручев (1863-1956)
| 20 червня = * Події:
- Ліліен Джексон Браун (1913-2011)
- Ллойд Артур Ешбах (1910-2003)
- Владлен Бахнов (1924-1994)
- Пемела Золін[en] (1941-)
- Валеріо Еванджелісті (1952-)
Померли:
- Гюстав Емар (1818-1883)
- Володимир Соллогуб (1813-1882)
- Амос Тутувола (1920-1997)
- Сергій Другаль (1927-2011)
| 21 червня = * Події:
Народилися:
Померли:
| 22 червня = * Події:
Народилися:
- Генрі Райдер Хаггард (1856 — 1925)
- Тадеуш Конвіцький (1926 — 2015)
- Йоґанна Сінісало[en] (1958 — 20..)
Померли:
- Вільям Слейтер Браун[en] (1896 – 1997)
- Роберт Ф. Ян[en] (1915 – 1986)
- Томас Сальвадор[es] (1921 — 1984)
- Пер Вальо (1926 — 1975)
| 23 червня = * Події:
Народилися:
Померли:
| 24 червня = * Події:
Народилися:
Померли:
| 25 червня = * Події:
Народилися:
- Герман Оберт (1894-1989)
- Джордж Орвелл (1903-1949)
- Герберт Хікі (1916-2016)
- Клод Сеньйоль (1917-20..)
- Джон Меддокс Робертс (1947-20..)
Померли:
- Мартін Ґрінберг (1941-2011)
- Джордж Леонард (1921-1994)
| 26 червня = * Події:
Народилися:
- Колін Вілсон (1931-2013)
- Крістіан Ґреньє[fr] (1945-)
- Конор Костик (1964-20..)
- Деріл Ґреґорі (1965-20..)
Померли:
- Джордж Інгленд[en] (1877-1936)
- Альфред Деблін (1878-1957)
| 27 червня = * Події:
- Лев Кассіль (1905-1970)
- П'єр Жубер[de] (1910-2002)
- Роберт Ейкмен[en] (1914-1981)
- Герберт Цірґібель (1922-1988)
- Джеймс П. Хоґан[en] (1941-2010)
- Джефрі Джейкоб Абрамс (1966-)
- Естер Рошон (1948-)
Померли:
| 28 червня = *
Події:
Народилися:
Померли:
| 29 червня = * Події:
Народилися:
- Антуан де Сент-Екзюпері (1900 — 1940)
- Славомир Мрожек (1930 — 2013)
- Габріель Бермудес Кастільйо[es] (1934 — 20..)
- Білл Нейпер[en] (1940 — 20..)
- Дезмонд Леслі[en] (1921 – 2001)
- Браян Герберт (1947 — 20..)
- Майкл Велан (1950 — 20..)
Померли:
- Моніка Корріво[fr] (1927 — 1976)
- Фред Сейберхеген (1930 — 2007)
- Ендре Дараж[hu] (1926 — 1971)
- Вільям Сендерс[en] (1942 — 2017)
- Кріс Бойс[en] (1943 – 1999)
| 30 червня = * Події:
Народилися:
- Ловат Діксон[en] (1902-1987)
- Чеслав Мілош (1911-2004)
- Сем Московіц (1920–1997)
- Адам Робертс (1965-)
Померли:
- Мілівой Матошек[hr] (1929-1982)
- Френк М. Робінсон (1926-2014)
- Чеслав Мілош (1911-2004)
|}}
Науково-фантастичні романи «Янкі з Коннектикуту при дворі короля Артура» (англ. A Connecticut Yankee in King Arthur's Court) — роман Марка Твена, вперше опублікований у 1889 році. Це один із перших описів подорожі у часі в літературі, за 6 років до «Машини часу» Герберта Велса. Роман у сатиричному дусі висміює лицарські романи про Середньовіччя. Типовий янкі із штату Коннектикут кінця XIX століття отримує під час бійки удар ломом по голові і втрачає свідомість. Отямившись, він робить висновок, що потрапив у епоху Середньовіччя, а саме в королівство британського короля Артура (VI ст.), героя багатьох лицарських романів.::::::::::::::::читати далі |
Науково-фантастичні повісті «Рокові́ я́йця» (також «Фатальні яйця») — фантастична повість Михайла Булгакова, впершу опублікована у 1925 році. Також була надрукована скорочено під назвою «Промінь життя» (рос. Луч жи́зни) того ж року. Події повісті відбуваються у 1928 році. Геніальний зоолог професор Володимир Іпатійович Персиков випадково виявляє дивовижний феномен стимуляції ембріонів світлом червоної частини спектру. Зародки в ікринках, опромінені променем, який відкрив Персиков, починають розвиватися набагато швидше і досягають набагато більших розмірів, ніж звичайні організми, однак також вони стають більш агресивними і дуже швидко розмножуються. У той же час по всій країні прокочується куряча епідемія, й один радгосп на чолі з людиною на прізвище Рокк вирішує використати відкриття Персикова для відновлення поголів'я курей..::::::::::::::::читати далі |
Науково-фантастичні оповідання «Аргонавти часу» (англ. The Chronic Argonauts) — оповідання англійського письменника Герберта Веллса. Видане у 1888 році, воно передувало більш відомому твору Веллса «Машина часу» (1895). Оповідання завершується відкритим фіналом. Продовження були написані, але не видавалися. Оповідь ведеться від третьої особи, оповідач описує прибуття таємничого винахідника до тихого валлійського міста Лліддвідд (Llyddwdd). Доктор Мосес Небогіпфел поселяється в покинутому будинку, власник якого загадковим чином загинув. Доктор вирізнявся своєю манерою говорити та створенням в облаштованій лабораторії незрозумілих деталей. Місцеві мешканці сприймали його есперементи як чаклунство, і запідозрили його у зв'язку з потойбічною силою після смерті одного з містян. Розгніваний натовп пішов до будинку Небогіпфела, але той встиг втекти разом зі священиком Ілією Куком, за допомою пристрою, який просто зник за лабораторії. .::::::::::::::::читати далі |
Книжкові науково-фантастичні саги Фундація, Заснування або Основа (англ. Foundation) — вигаданий всесвіт, що об'єднує цикл із семи романів Айзека Азімова, класика наукової фантастики, про Роботів, становлення Імперії та Фундацію та розповідає про розпад могутньої Галактичної імперії та її прискорене відродження з допомогою «плану Селдона». Входить до складу 19-томного циклу Айзека Азімова Історія майбутнього Гарі Селдон, найвидатніший математик Галактичної імперії, розвинув науку, яку він назвав психоісторією, за допомогою якої міг передбачати історичні події в масштабах Галактики. Його передбачення свідчили про швидкий і неминучий розпад Галактичної імперії та про період смути, що повинен був тривати 30 тис. років. Селдон жодним чином не міг зупинити розпад, але він розробив план, як скоротити період смути до 1000 років. Для цього він під приводом компіляції Галактичної Енциклопедії, зібрав на забутій далекій планеті Термінус на краю Галактики видатних науковців. Перед смертю Селдон зробив записи своїх передбачень, які жителі Термінуса повинні продивлятися через певні проміжки часу, при настанні наступної кризи розвитку, звіряючи, чи йде історія за «планом Селдона». З початком розпаду Імперії вчені з Термінуса втратили державне фінансування, й повинні були викручуватися самі. Маючи знання, але не маючи ресурсів, вони вдосконалили відомі технології, які в охоплених розбратом інших частинах Імперії почали забуватися. У першій книзі серії, зробленій у вигляді новел, темою яких я послідовні селдонівські кризи, Азімов розповідає про перемогу на Термінусі прагматизму над абстрактним теоретизуванням, про використання релігії для умиротворення й підкорення агресивних сусідніх планетних систем, про розвиток торгової мережі й відмову від релігії на користь відносин, основаних на взаємовигоді. У другій книзі уже зміцнілий Термінус стикається із залишками Галактичної імперії. При кожній кризі відкривається запис Селдона, і жителі Термінусу переконуються в тому, що все йде за планом. .::::::::::::::::читати далі |
Категорії
|
Критична науково-фантастична література
|
Вікіпроєкти |
Братні портали |
|